Арум: не екзотичний прибулець, а пікантний абориген
Арум, аронник, кліщинець плямистий – мало хто із нас знає цю назву, а саму рослину – й поготів. Та не зважаючи на те, що виглядає вона досить екзотично, причому у будь-який період свого розвитку, це далеко не рідкісний вид, ніким і нічим не охороняється.
Дивлячись на зовнішній вигляд арума, можна сказати, що це більш декоративна, ніж дикоросла рослина, і пасує йому бути саме у квітнику чи вазоні, а не у лісі. Проте він – лісовий житель, який у серпні дивує яскраво-оранжевими гронами-початками ягід. Вони у лісових масивах досить контрастно і незвично виглядають, ніби палахкотять кислотно-оранжевою фарбою на фоні літньої лісової підстилки, яка в цю пору у середньостиглих листяних лісах складається із торішнього листя і невеликої кількості скромної трав’яної рослинності.
Арум - бульбова багаторічна рослина. Квітка у нього одностатева, нагадує за формою квітку калли. Має стріловидні листки. Зростає в зоні помірного клімату: в Європі, на Кавказі, в Центральній Азії. Зустрічається в дикій природі у вологих змішаних лісах і в чагарниках.
Зелений приквіток-покривало з'являється з-під землі взимку. Квіти відкриваються навесні, а коли відцвітають, приквіток відмирає, лишаючи супліддя червоних ягід на ніжці зовсім «голим».
Арум на грецькій означає «отруйна рослина». Через цікавий вигляд арум отримав безліч народних назв: «тибетська ящірка», «леопардова або зміїна пальма». А ще про арум можна знайти дивовижні відомості. У 1778 році Ламарк зауважив, що суцвіття цієї рослини здатні виробляти тепло. До моменту дозрівання жіночих квіток частини качана розігріваються до +40° С.
В англійській мові рослина має назву «лорди і леді» через фалічну форму суцвіття.
Про отруйність арума можна знайти суперечливу інформацію. Приміром, що смажений корінь можна вживати у їжу, і у минулому його продавали під назвою «портландське саго». Також з нього готували напій, а от неправильно приготовлений корінь може бути отруйним. Інші джерела застерігають, що попри те, що яскраві червоні плоди виглядають дуже апетитними на вигляд, не варто пробувати їх на смак, оскільки вони й інші частини рослини дуже отруйні!
Ми ж радимо просто милуватися такою дивною красою у лісі і не зривати рослину!
На фото – арум у лісових масивах Журавліського лісництва ДП «Тульчинське ЛМГ», серпень 2021 року.
