філії Жмеринське лісове господарство ДП "Ліси України" розміщено в північно-західній частині Вінницької області на території п’яти адміністративних районів: Барського, Жмеринського, Тиврівського, Мурованокуриловецького і Шаргородського.
Жмеринський лісгосп було організовано в 1929 році на базі Гніванського укрупненого лісництва загальною площею 13630 га, до складу якого входило 5 лісництв (Гніванське, Почапинецьке, Межирівське, Жмеринське та Чернятинське). Крім того до складу лісгоспу було включено Барське, Ялтушківське, та Копайгородське лісництва загальною площею 9154 га, які входили до складу Барського укрупненого лісництва та частини Ярошинського дільничного лісництва площею 2835 га. Таким чином, загальна площа лісгоспу на той час складала 25619 га. В складі лісгоспу було дев’ять лісництв. Кожне лісництво мало 5-13 обходів.
Перше після жовтневого перевороту 1917 року лісовпорядкування проведено в 1923 році в лісових дачах колишнього Гніванського укрупненого лісництва з наступною ревізією в 1929 році. Частина лісових дач колишнього Барського укрупненого лісництва було лісовпорядковано в 1926 році.
В 1939-1945 роках пройшло суцільне спустошення кращих насаджень лісгоспу, особливо розміщених поблизу доріг, а деревина вивозилася до Німеччини.
У післявоєнні роки керівником підприємства до 1952 року був Клапоущак Г.Я. На той час технічне оснащення лісгоспу було на дуже низькому рівні. Більшість робіт на той час виконувалася вручну, а основною тягловою силою були коні. Після Великої Вітчизняної війни перше лісовпорядкування проводилося в 1948 році. У відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР від 30.11.59 року № 1834 Жмеринський лісгосп був реорганізований у Жмеринський лісгоспзаг. Наступні лісовпорядні роботи проводилися із 1960 року регулярно через кожні 10 років.
У 1960-1980-х роках було проведено велику роботу по реконструкції порослевих грабняків на площі майже 3200га. Було створено захисні насадження на площі 1076 га. З шістдесятих років минулого століття на рубках головного користування почали застосовувати бензопили. У 1970 році ліквідовано Копайгородське лісництво, частину лісових масивів якого приєднано до Барського, а частину до Ялтушківського лісництва. В результаті подальших змін та реорганізації лісництв загальна площа лісгоспу зменшилася до 21830 га. На базі Почапинецького та Межирівського лісництв створено Людавське лісництво, а до Жмеринського приєднано Чернятинське. Збільшувалися площі нових лісонасаджень. Підприємство виконувало державні завдання по виробничих та продовольчих програмах.
Лісгосп знаходився в м. Жмеринка на вулиці Сакко і Ванцетті. В 1974році розпочалося будівництво нового господарського комплексу лісгоспу на околиці міста, на вулиці Барляєва. Підведено залізничні колії, встановлено десятитонний баштовий кран (1975 рік). В 1974 – 1977 роках побудовано цех переробки деревини, в 1980-му - ремонтні майстерні, склад готової продукції. В цей період в лісгоспі вперше на Вінниччині впроваджено технологію заготівлі і вивезення деревини в хлистах. В 1984 році було введено в експлуатаціюнове адмінприміщення держлісгоспу та нижнього складу.
Протягом 1990 – 2000-х років було проведено лісовідновлення на площі 1285 га, на площі 704 га створено захисні насадження. В 1990 – 1993 роках побудовано контори Людовського та Барського лісництв. В урочищі «Пасіка» Людовського лісництва зведено житловий кордон для потреб лісника обходу №2. В 1993 році для збільшення об’єму випуск пиломатеріалів введено в дію Копайгородський цех переробки деревини.
У 1997 році Гніванське лісництво ввійшло до складу Вінницького лісгоспу. В 2000 році в лісгоспі проведено розширене безперервне лісовпорядкування. По закінченню робіт планувалося виконати камеральні роботи 2001 року і виготовити матеріали лісовпорядкування, та стихійне лихо (ожеледь, льодолам) у листопаді – грудні 2000 року змінило всі плани.
Зміну назви підприємства проведено згідно наказу Держкомлісгоспу України від 02.02.2005 року № 69 «Про перейменування Жмеринського держлісгоспу в новій редакції Статуту в державне підприємство «Жмеринське лісове господарство» (скорочена назва ДП «Жмеринський лісгосп»). У 2007 році відновлено Копайгородське лісництво, до якого ввійшли урочища «Кошаринецька дача» та «Кругляк» Ялтушківського лісництва, «Матейківська дача» Барського лісництва.
В 2008 - 2018 роках в держлісфонді створено лісові культури на площі 877,1 га. Лісорозведення за цей період склало 418 га. Закладено плантації новорічних ялинок на площі 49 га. На базі лісгоспу діє постійний базовий лісорозсадник площею 3,2 га.
Останніми роками, за час роботи на посаді директора держлісгоспу Бендери П.В. проведено капітальний ремонт адмінприміщень держлісгоспу, Жмеринського, Людовського лісництв, поточний - Барського, Ярошинського, Копайгородського, Ялтушівського лісництв. В 2011 - 2014 роках побудовано лісогосподарську дорогу. В 2013 році придбано дровокольний комплекс, 2 верстати стрічкових. У 2008 – 2017 роках машино-тракторний парк поповнився 6 тракторами МТЗ-82, 7 гідроманіпуляторами, 4 причіпами «МАЗ-8925», автомобілями «Урал-4320», легковими автомобілями для державної лісової охорони.
Завершено будівництво та введено в експлуатацію лісівничий еколого-просвітницький центр, зал засідань та їдальню, проведено капітальний ремонт їдальні для працівників та службових приміщень лісопункту. Завершено благоустрій території лісгоспу. Побудовано мисливський будинок. Створено вольєр для напіввільного утримання мисливських тварин площею 51,4 га. Влаштовано штучну водойму площею 0,7 га для потреб мисливського господарства та пересувну мисливську дільницю. На базі Людовського лісництва створено сучасний тепличний комплекс для вирощування лісокультурного та декоративного посадкового матеріалу.
В лісових угіддях створено мережу рекреаційних пунктів «Лісова сторожка», «Три дуба», «Біля зупинки», «Затишок», «Грибна поляна», «У садку», «Дубина».
На базі Ярошенського та Жмеринського лісництв діють учнівські лісництва імені Байтали Пеньківської середньої школи Шаргородського району, «Паросток» Коростівецької середньої школи Жмеринського району та «Подільські діброви» загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №1 комунальної власності територіальної громади міста Жмеринка.