Вінницькі лісівники гіллячковий корм уже заготовили!

У держлісгоспах Вінниччини триває заготівля кормів для підгодівлі дичини
Тепла пора року для лісівників не лише час активного догляду за лісовими культурами, а й період, коли заготовляють корми для підгодівлі диких тварин узимку. Адже мисливське господарство – невід’ємна складова лісового господарства. Тому лісівники Вінниччини відповідально ставляться до питання збереження місцевої фауни, біологічного різноманіття та збільшення видової чисельності.
У 2019 році лісівники держлісгопів Вінниччини для підгодівлі диких тварин заготовили більш як 200 тонн сіна, понад 100 тис. шт. гіллячкового корму, приблизно 200 тонн кукурудзи в качанах, 150 тонн зерна ячменю, вівса та зерновідходів, коренеплодів – майже 140 тонн, а для мешканців вольєрів – додатково гарбузи, жолуді, люцерну та силос. Не менше планують заготовити і цього року. Адже чисельність лісових мешканців у лісах Вінниччини стабільна, деяких – зросла. Цього року під час зимового «перепису» було зафіксовано 217 голів оленя європейського, 701 – оленя плямистого, 10 лосів, збільшилась кількість зубрів (101) та козуль (7874 голів), ще мешкають у вольєрах для напіввільного утримання лані (125 голів) , муфлони (48 голів). Нарахували цього року 1404 голови кабана, 45327 - зайців-русаків та ін.
З метою відновлення поголів’я та підвищення біологічної стійкості окремих видів фауни лісівники Вінниччини постійно проводять низку біотехнічних заходів, серед яких – підгодівля диких тварин узимку.
Уже завершилась заготівля гіллячкового корму. Це пучки листяних деревних порід, приміром, граба, дуба червоного чи звичайного. Ці гілочки зрізають саме у травні, поки вони ще не задерев’яніли. «Зелені віники» після зрізування занурюють у солоний розчин, а далі розвішують для просушування у добре провітрюваних та захищених від потрапляння дощової води відповідні місця. Після просушування гіллячковий корм складають до приміщень для зберігання кормів.
Крім того, улітку лісівники Вінниччини заготовляють та висушують для підгодівлі диких тварин пучки малини і кропиви, впродовж усього літа косять та висушують сіно багаторічних трав, люцерни. Хмільницький лісгосп заготовляє велику кількість сіна для сотенного стада зубрів, щороку понад 110 тонн. Тому вони використовують для цього техніку - косилка, трактор, плуг, граблі для ворушіння сіна, орендують тюкопрес.
А дещо пізніше, у період жнив, готуватимуть зернові снопики. Восени збиратимуть коренеплоди (буряк, морква), гарбузи, заготовлятимуть силос, зерно пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи. А за умови урожайності дуба – навіть жолуді! Ось такий зимовий раціон для повноцінного харчування диких тварин готують лісівники! Підгодівля дуже важлива у суворі зими, розповідає завідувач сектору мисливського господарства Вінницького ОУЛМГ В.А.Мельник:
- У засніжені та морозні зими погіршуються умови добування корму, тварини не можуть дістати з-під товщі снігу та криги ніякої поживи, а ще від’ємні температури вимагають витрат додаткових калорій. І це призводить до підвищення смертності або надмірного виснаження диких тварин. Вони тоді стають легкою здобиччю для хижаків, уразливі до хвороб. А достатня кількість кормової бази покращує умови мешкання видів, стримує їх від міграції. Тому підгодівля дичини у зимовий період – обов’язкова у всіх у мисливських угіддях наших держпідприємств. Тому-то лісівники Вінниччини уже сьогодні дбають, щоб дичина мала можливість поповнити організм калоріями та мінералами.
Підгодівля диких тварин розпочинається у зимовий період - як правило, тоді, коли випадає перший сніг, і триває 100-112 днів. Лісівники підгодовують дичину, викладаючи заготовлені корми в годівниці та на підгодівельні майданчики. Така допомога дозволить звірині успішно перезимувати та привести навесні здорове молоде покоління.
Ще мають лісівники практику створення кормових ремізів – спеціальні ділянки, де висівають для тварин багаторічні трави, зернові, які залишають для тварин незібраними, приміром, кукрудзу. Тут звірина може самостійно добувати корм, не пошкоджуючи взимку молоді лісові культури. Багато лісгопів висаджують ремізи із топінамбуром. Це багаторічна трав’яниста рослина, яку називають земляною грушею через солодкі корені-бульби з високою поживністю, цінним складом. Ними люблять ласувати кабани, а перериваючи ґрунт у пошуках ласощів, тварини сприяють природному розмноженню рослини.
Для заготівлі кормів лісівники використовують усі можливості. Часто для того, щоб зернові не закуповувати, засівають ячменем чи пшеницею будь-які вільні смуги, де не росте ліс. Приміром, Жмеринський лісгосп для створення кормових полів засіяв ділянки, де проходить проходить газопровід.
Частину «смаколиків» лісівники все ж закуповують, приміром, сіль. Цей природний мінерал необхідний для здоров’я диких тварин. Рослиноїдні тварини, особливо копитні, відчувають нестачу солі не тільки взимку, але й літом, тож солонці поповнюються регулярно. Лісівники розповідають, коли зима «м’яка» і тваринам вистачає природних кормів, то у годівницях можуть залишаютися продукти не виїденими, але сіль у солонцях – завжди користується попитом!
Лісівники підгодовують дичину, викладаючи заготовлені корми в годівниці та на підгодівельні майданчики. Адже тварини звикають до конкретного місця і саме до нього приходять підкріпитися у морозну зиму. Сіль кладуть у спеціально споруджені солонці або на пеньки. Впродовж літа лісівники мають подбати і про заміну чи ремонт застарілих годівниць, солонців, про відповідний технічний стан приміщень для зберігання кормів, які є у кожному лісництві.
 
Пресслужба Вінницького ОУЛМГ