Новина

Протягом теплої пори року лісівники Вінниччини дбають про заготівлю кормів для зимової підгодівлі диких тварин. Адже у зимові сніги й морози лісова братія, понад міру втрачаючи енергію, особливо потребує допомоги від людини.

- Мисливське господарство – невід’ємна частина лісового господарства, тому для працівників нашої держлісохорони одним із пріоритетних завдань в роботі є охорона та захист, відтворення і використання мисливського фонду, - зазначає начальник Вінницького ОУЛМГ Анатолій Бондар.

Протягом літніх та осінніх місяців силами лісової охорони усіх лісгоспів проводилась заготівля корму для диких тварин. У 2021 році лісівники держлісгопів Вінниччини для підгодівлі диких тварин заготовили більш як 200 тонн сіна, понад 100 тис. шт. гіллячкового корму, приблизно 200 тонн кукурудзи в качанах, 150 тонн зерна ячменю, вівса та зерновідходів, коренеплодів – майже 140 тонн, а для мешканців вольєрів – додатково гарбузи, жолуді, люцерну та силос.

Гіллячковий корм, який називають ще віниками, заготовляють з різних порід дерев та трав’яних рослин: липа, береза, верба, осика, дуб, кропива, топінамбур. Кормові віники зв'язують, а потім розпочинається сушіння. Упродовж цього процесу віники замочують 1-2 рази в 10-відсотковому розчині кам'яної солі. А після висихання їх розміщують на горищах або в спеціальних приміщеннях, які обов'язково повинні провітрюватися. Заготовлене сіно теж зберігається на горищах та під навісами.

Ще мають лісівники практику створення кормових ремізів – спеціальні ділянки, де висівають для тварин багаторічні трави, зернові, які залишають для тварин незібраними, приміром, кукрудзу. Тут звірина може самостійно добувати корм, не пошкоджуючи взимку молоді лісові культури. Багато лісгопів висаджують ремізи із топінамбуром. Це багаторічна трав’яниста рослина, яку називають земляною грушею через солодкі корені-бульби з високою поживністю, цінним складом. Ними люблять ласувати кабани, а перериваючи ґрунт у пошуках ласощів, тварини сприяють природному розмноженню рослини.

Частину «смаколиків» лісівники все ж закуповують, приміром, сіль. Цей природний мінерал необхідний для здоров’я диких тварин. Рослиноїдні тварини, особливо копитні, відчувають нестачу солі не тільки взимку, але й літом, тож солонці поповнюються регулярно. Лісівники розповідають, коли зима «м’яка» і тваринам вистачає природних кормів, то у годівницях можуть залишаютися продукти не виїденими, але сіль у солонцях – завжди користується попитом!

Лісівники та єгері держлісгопів Вінниччини розвозять та викладають корми у спеціально пристосованих місцях – підгодівельних майданчиках, годівницях. Тварини звикають до конкретного місця і саме до нього приходять підкріпитися у морозну зиму. Сіль кладуть у спеціально споруджені солонці або на пеньки. Впродовж літа лісівники мають подбати і про заміну чи ремонт застарілих годівниць, солонців, про відповідний технічний стан приміщень для зберігання кормів, які є у кожному лісництві.

Лісівники Вінниччини підгодівлю диких тварин розпочинають у зимовий період. Як правило, часові рамки підгодівлі визначаються у залежності від конкретних кліматичних умов: початок визначає випадання першого снігу, триває підгодівля 100-120 днів. Така допомога утримує дичину від міграції, дозволяє звірині успішно перезимувати та привести навесні здорове молоде потомство, розповідає завідувач сектору мисливського господарства Вінницького ОУЛМГ Василь Мельник:

- У засніжені та морозні зими погіршуються умови добування корму, тварини не можуть дістати з-під товщі снігу та криги ніякої поживи, а ще від’ємні температури вимагають витрат додаткових калорій. І це призводить до підвищення смертності або надмірного виснаження диких тварин. Вони тоді стають легкою здобиччю для хижаків, уразливі до хвороб.

Пресслужба Вінницького ОУЛМГ