Новина

Україна – це східний кордон проживання лісового кота у Європі. Мешкає червонокнижний смугастий хижак не лише в Карпатах, а й на Поділлі. Усього на Вінниччині більше ста видів хребетних тварин підлягають охороні.

На Вінниччині чисельність зростає

Червонокнижний кіт лісовий зберігся і добре себе почуває у подільських дібровах. На Вінниччині його популяція порівняно з карпатською зовсім нечисельна: за офіційними даними Вінницького ОУЛМГ на Вінниччині - більше 20 лісових котів (зафіксовано щорічним обліком мисливських тварин у лісових угіддях Чечельницького держлісгоспу). Проте мисливствознавці кажуть, що останніми роками лісових смугастих хижаків стає більше, і зустрічають їх частіше у лісових масивах різних держлісгоспів Вінницької області.

Чому цей вид є зникаючим? Причин є кілька: негативний вплив (на жаль!) цивілізації на ліси, агресивна поведінка людини в лісі, браконьєри. А ще учені вважають ймовірною серйозною загрозою для збереження чистоти популяції лісового кота його схрещення із свійським (гібридизація виду). Загалом на зменшення чисельності видового складу фауни в Україні впливає негативна антропогенна діяльність, меліорація земель, активна сільськогосподарська діяльність людини, густота населених пунктів – адже людина панує скрізь і використовує блага природи на свою користь.

Лісівники, розвиваючи на Вінниччині вольєрне господарство, відновлюють популяцію деяких мисливських видів тварин, як аборигенних, так інтродукованих: оленя плямистого і благородного, лані, муфлона, дикого кабана. Дбають про диких мисливських тварин і поза межами вольєрів для напіввільного утримання диких тварин, забезпечуючи у сувору пору року підгодівлю кормами, поповнення солонців, захист від браконьєрів, створюють штучні водопої для лісових мешканців.

Справжній лісовий хижак

Просто так зустріти у наших лісах лісового кота – це рідкість. З одного боку, це добре, бо він – далеко не домашня киця, а справжній хижак. Ласує хвостатий дрібними гризунами, птахами, комахами, маленькими зайчатами і навіть зміями! За добу може з'їдати 10 і більше гризунів! А ще зустріти його практично неможливо, бо хвостатий веде потаємний спосіб життя, ховається у своїх лісових володіннях і уникає людей. Якщо справді колись пощастить із ним зустрітися на лісовій стежині, то впізнати лісову «кицю» дуже легко: розміри набагато перевищують розміри домашніх котів. Довжина тіла до 90 см, а хвіст – коротший і  притуплений, покільцьований кількома темними смугами. Очі має блакитні або сірі.

Селиться лісовий котик у глухих дубових, дубово-грабових, букових і мішаних лісах, в очеретяних заростях, у чагарниках. Найчастіше оселю лаштує у дуплах дерев, кореневищі, старих норах тварин, навіть на купах залежаного хмизу, вистилаючи кубло травою, листям, пухом птахів.

Натрапили на виводок

Кошенята народжуються у кішки у квітні-травні. Таку несподівану «знахідку» – аж троє лісових котенят - минулої весни надибали жмеринські лісівники.

- Це вперше за 16 років роботи у лісовому господарстві у мене стався такий випадок, - розповідає майстер лісу Ярошинського лісництва Жмеринського лісгоспу Олександр Тимченко. - Ми знайшли виводок котенят у купі хмизу. Одне одразу ж утекло, інших двох ми, звісно, відпустили. Кубла ніде поблизу у дровах не було, швидше всього, мама-кицька вивела їх на полювання, налякалась і утекла. Котенята відрізняються від домашніх родичів не лише більшим розміром, а й особливо дикою поведінкою: шипіли, випускали кігті.

Жмеринські лісівники кажуть, що часто зустрічають ознаки життєдіяльності кота лісового в угіддях лісгоспу. 

- А дорослі лісові коти час від часу трапляються на очі. Буває, собаки на дерево заганяють під час полювання. Сліди на снігу зустрічаємо, особливо видно, як кіт обходить по периметру ділянку, на якій здійснюється прочистка. І що цікаво, кіт і куниця – це природні вороги. Але перетворившись у слідопита, можна побачити, що сліди їхні пересікаються. За здобиччю полюють…

Підтвердили присутність червонокнижного смугастика у жмеринських лісах і наукові дослідження. У 2018 році під керівництвом Олександра Орлова (кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника, члена-кореспондента Лісівничої Академії наук України) здійснювались науково-дослідні роботи з вивчення поширення на території держлісгоспу рідкісних видів флори і фауни, занесених до «Червоної книги» України. Вони засвідчили наявність кота лісового в угіддях лісгоспу.

Лісівники сприяють збереженню природного біорізноманіття

Рідкісний ссавець перебуває під охороною законодавства. А лісівники Вінниччини створюють усі необхідні умови для збереження виду. Є популяція кота лісового у Крижопільському держлісгоспі. У 2013 р. на спільному науково-практичному семінарі на тему "Досвід та перспективи ведення лісового господарства у дібровах Вінницького ОУЛМГ" доцент кафедри біології лісу та мисливствознавства, кандидат біологічних наук (на той час) Тищенко Володимир Миколайович у доповіді на тему: „Роль лісогосподарських підприємств у збереженні лісової фауни” відмітив важливу роль саме держлісгоспів у збереженні біорізноманіття лісів, важливих осередків існування лісових звірів і птахів, а також цінних природних біотопів. Він зазначив, що завдяки лише об’єктам природо-заповідного фонду не можна зберегти мережу осередків лісової фауни. Науковим та практичним здобутком лісівників Вінниччини є залишення дерев, які є цінними для збереження біорізноманіття на ділянках, пройдених рубкою. Саме у ДП «Крижопільський лісгосп» завдяки клопотанню науковців та підтримці керівництва Вінницького ОУЛМГ збережено місце осередку кота лісового, який є вразливим видом для Європи в цілому. Протягом 2007-2013 років на ділянках, які були пройдені рівномірно-поступовими рубками, здійснювався моніторинг видового складу і чисельності типових лісових видів до рубки і після. Були надані рекомендації науковців щодо підтримки  ділянок, які є цінними для збереження фауни як елемента лісових екосистем. Збереження природного біорізноманіття – це одна із ключових вимог сертифікації лісів за міжнародною системою FSC.

Так, у більшості європейських країн лісові коти є рідкісними, знову ж таки через інтенсивне ведення сільського господарства, недостатньо спрямовані природоохоронні заходи. Деякі країни впроваджують різноманітні програми, спрямовані на збереження виду. У Німеччині діє програма з розведення та реінтродукції європейського лісового кота. У Шотландії - програми, що спрямовані на інформування місцевого населення щодо захисту тварин, виведення у неволі чистих ліній із подальшим поверненням їх у дику природу, запобігання інбридингу та небажаному схрещуванню.

А лісівники Вінниччини сподіваються, що майбутні покоління бачитимуть лісового хижого «мурчика» не лише на картинках.