Анатолій Бондар: «Лісівники Вінниччини мають багатий досвід вирощування високопродуктивних дубових лісів!»

Лісівники Вінниччини разом з облдержадміністрацією, обласною радою, територіальними громадами організовують виконання Указу Президента України від 07.06.2021 № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів». 
При цьому будуть враховані інтереси ОТГ у створенні нових робочих місць під час реалізації екологічної ініціативи Президента України «Масштабне заліснення України». Лісівники готові посприяти у розробленні місцевих програм із масштабного заліснення.
Адже така спільна робота є успішною реалізацією стратегічного курсу лісівників Вінниччини – збільшення лісистості області до оптимального рівня, підвищення продуктивності дубових лісів та збагачення їх породного складу. Адже дуб звичайний – цінна лісоутворююча порода лісових насаджень Поділля.
Науково обґрунтовані підходи до лісогосподарської і лісокультурної справи допомагають вирішувати питання підвищення продуктивності, товарності насаджень, поліпшення їхніх екологічних функцій і невиснажливого використання лісових ресурсів, формування біологічно стійких високопродуктивних насаджень. При цьому використовуються рекомендації науковців НУБІП України, проводиться цілий комплекс лісогосподарських заходів. Вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень з участю інтродукованих і аборигенних лісових порід на практиці включає наступні кроки:
1. Створення лісових культур стандартним посадковим матеріалом із прямим стовбуром. 
2. Посадка сіянців здійснюється на розпушену смугу в гребінь, створений культиватором КЛБ-1,7 шляхом нагортання родючого ґрунту в звал. Така поліпшена механізована технологія підготовки ґрунту дає можливість головній породі в рядах більше використовувати поживні речовини, сконцентровані за сторіччя в гумусовому горизонті ґрунту, сприяє максимальній приживлюваності саджанців лісових культур. При цьому щорічний приріст культур дуба звичайного може складати 50-80 см.
3. Звуження міжрядь. За рахунок ущільнення на площі ділянки збільшується кількість посадкових місць головної породи, оптимальна відстань між рядами 3-4 м, допускається навіть 2 м, відстань між стовбурами - 0,7 м.
4. Введення до складу лісових культур горіха чорного, черешні звичайної, груші звичайної, береки лікарської, бархата амурського, гікорі білого, гікорі гіркого, модрини європейської, модрини японської, псевдотсуги.
Вони виконують різні корисні функції, створюють цілісну і збалансовану систему біорізноманіття. Плодово-ягідні культури приваблюють пташок, які є природними ворогами комах-шкідників. Підгінні породи створюють умови для росту рівної деревини дуба, без бокових гілок, формують нижню частину стовбура. Усі ці породи вводяться чистими рядами до 20 – 25 % загальної кількості посадкових місць. 
5. Обов’язкове проведення в перші роки вирощування три-, чотирикратного механізованого догляду, щоб постійно обабіч рядів головної породи, особливо дуба звичайного, ґрунт був у зрихленому стані.
Це усуває негативний вплив трав’янистої рослинності та другорядних порід, покращує водний та температурний режим, сприяє інтенсивнішому росту лісових культур, особливо в перші роки. При догляді за молодими насадженнями використовується дворядний культиватор 4-секційного КЛБ 1,7. Перевага такого догляду за лісовими культурами в тому, що за один прохід агрегат робить догляд із розгортанням та нагортанням ґрунту. Звичайним культиватором така робота виконується за два проходи. 
6. З метою формування ділового стовбура, починаючи з 2-3 річного віку, проведення догляду за формою стовбура і крони головних лісотвірних порід, не дивлячись на те, що посадковий матеріал сортується при викопуванні з розсадника.
7. Проведення прийомів освітлення, прочищення, прорідження. Вирізаються супутні породи, які набувають віку стиглості у 45-60 років. Таким чином звільняється місце для максимального приросту деревини дуба звичайного. А прохідна рубка залишає найякісніші особини дуба.
При таких схемах посадки є можливість в достатній кількості визначити перспективні дерева (дерева майбутнього) і вести господарство на отримання високоякісної деревини.  Це дає можливість у віці стиглості досягти запасу не 290 м3, а біля 500-600 м3 на 1 гектарі. 
Особлива увага приділяється проектуванню лісових культур, вирощуванню посадкового матеріалу в теплицях. У достатній кількості вирощується і посадковий матеріал із закритою кореневою системою. А це дає можливість після механізованої підготовки ґрунту за вдосконаленою технологією проводити і літню посадку лісових культур із використанням посадкового матеріалу з закритою кореневою системою.
Формування майбутніх високопродуктивних насаджень – процес багаторічний. Значним резервом у лісовідновленні є більш широке використання природного поновлення. Природні насадження більш продуктивніші та біологічно стійкіші, ніж штучні. Державними підприємствами лісового господарства Вінниччини закладено біля 80 пробних площ з вирощування дубових лісів природним шляхом. Тому природне відтворення лісів – пріоритетний напрямок роботи лісівників.
Лісівники успішно створюють 25-30 відсотків культур шляхом посіву насіння дуба звичайного та горіха чорного.