Новина

Кіт лісовий належить до виду, що зникає, тому занесений у Червону книгу України. Проте останнім часом лісівники стверджують, що на Вінниччині чисельність лісового кота зростає. І хоч цей звір не надто любить потрапляти на очі, лісівникам його доводиться зустрічати все частіше. Цьогорічний облік диких тварин зафіксував на Вінниччині кота лісового традиційно у лісах Чечельницького лісгоспу, другий рік поспіль - у Хмельницькому лісгоспі та вперше за останні роки - у Гайсинському.

За офіційними даними Вінницького ОУЛМГ в угіддях лісгоспів мешкає 25 лісових котів.

У Гайсинському лісгоспі зафіксували лісового кола в Губницькому лісництві, в угіддях обходу номер 1.

- У цій місцевості поряд пролягає залізнична колія, яка обабіч  позаростала кущами, густими насадженнями. Тому у такому природному сховку цей вид почуває себе комфортно, адже це доволі скритна тварина, - розповідає мисливствознавець лісгоспу Сергій Злепко. - Харчуються вони в основному птахами, гризунами. За зовнішніми ознаками відрізняються від домашнього кота, мають характерне забарвлення, досить  великий розмір тіла, а ще більш виражені зуби-ікла. Довжина тіла до 90 см, а хвіст – коротший і  притуплений, покільцьований кількома темними смугами. Очі має блакитні або сірі.Відрізняються за забарвленням лісові коти й очеретяні коти.

Про хижацькі апетити лісового мурчика розповідає мисливствознавець Хмільницького лісгоспу Володимир Ткач:

- Це досить жорстокий хижак, нападає не лише на голубів чи інших птахів, а й на і ссавців, приміром, зайців. Веде переважно нічний спосіб життя. Я думаю, що збільшення кількості лісового кота може бути зумовлена зменшенням чисельності куниць, тхорів. Вони є їхніми конкурентами у харчовій базі. У нашому лісгоспі лісових котів зустрічають на території Широкогребельського, Хмільницького, Уладівського лісництв.

Ласує хвостатий ще комахами і навіть зміями! За добу може з'їдати 10 і більше гризунів! А ще зустріти його практично неможливо, бо лісовий смугастий веде потаємний спосіб життя, ховається у своїх лісових володіннях і уникає людей.

Селиться лісовий котик у глухих дубових, дубово-грабових, букових і мішаних лісах, в очеретяних заростях, у чагарниках. Найчастіше оселю лаштує у дуплах дерев, кореневищі, старих норах тварин, навіть на купах залежаного хмизу, вистилаючи кубло травою, листям, пухом птахів.

Загалом науковці називають кілька причин зменшення кількості уього виду: негативний вплив цивілізації на ліси, агресивна поведінка людини в лісі, браконьєрство, меліорація земель, активна сільськогосподарська діяльність людини, густота населених пунктів.