«Кабан-іклан» – споконвічний мешканець лісів Вінниччини

Такий представник місцевої фауни лісів Поділля, як кабан, якого ще називають дикий кабан, вепр, дика свиня, - є предком більшості сучасних порід свиней. Проживає у природі на всіх континентах нашої планети, окрім Антарктиди, на багатьох островах.
З найдавніших часів дикий кабан був одним із головних об’єктів полювання, залишається і нині популярною мисливською твариною.
У наших лісах кабан практично не має природних ворогів і має прекрасну кормову базу, враховуючи те, що основна лісоутворююча порода на Вінниччині – дуб звичайний. Але чисельність кабана в різні роки зростає або зменшується – через різноманітні хвороби, в тому числі і епідемію африканської чуми свиней (АЧС). Вносить корективи у життя біосистеми і антропогенна діяльність – браконьєрство, обробка хімічними речовинами сільгоспугідь, побудова автошляхів, населених пунктів.
Тому у мисливському господарстві Вінниччини постійно ведеться робота над відновленням поголів’я та збільшенням чисельності кабана. Лісівники виконують ряд санітарних та біотехнічних заходів, тому поступово чисельність кабана збільшується. Це і охорона мисливських угідь, підгодівля дичини взимку, спорудження підгодівельних майданчиків, годівниць, забезпечення сіллю солонців, розчищення лісових струмків, водойм, наповнення водою резервуарів, саджають спеціальні кормові поля (ремізи) із кукурудзою, топінамбуром. Для підгодівлі кабана у зимовий період заготовляють зерно пшениці, кукурудзу, буряк, концкорми, гарбуз, жолудь дуба червонного.
Одним із заходів, спрямованих на відновлення популяції кабана, є ведення вольєрного господарства. Загальна площа вольєрів для напіввільного утримання мисливських тварин у 10-ти держпідприємствах лісового господарства Вінницького ОУЛМГ становить понад 600 га. Саме на цих територіях активно розводять і кабана, закуповують молодняк в інших господарствах.
На Вінниччині є два лісомисливських підприємства - ДП «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» та ДП «Тульчинське лісомисливське господарство».
Не всі знають, що кабан – дуже розумна, обережна тварина, але і смілива – запросто може дати відсіч вовкові. Має хороший слух і нюх, але слабкий зір, кольорів не розрізняє. Веде переважно нічний спосіб життя. Всеїдна тварина – в раціоні переважає коріння, жолуді, бульби, насіння, фрукти, хробаки, жуки, може поїдати дрібних тварин, приміром, гризунів, падаль.
У стаді ватажком є самка. Народжує вона від 4 до 8 поросяток, рідко - 12, набагато менше, ніж свійська свинка. Дика льошка – дуже турботлива мама, через це вона набагато агресивніша за самця. Вагітна самка самостійно готує кубло перед народженням малят, вистилаючи місце сухою травою, хмизом. Мама годує новонароджених дітей молоком до 4-місячного віку, проте живуть вони з нею до наступного шлюбного періоду. У самок він настає після двох років, у самців – після чотирьох!
Поросятка мають смугасте забарвлення, яке є природним маскуванням і поступово змінюється на руде, а потім - на темне. На літо кабани линяють, причому самки – раніше за самців.
Ікла є уже у малюків, правда, молочні, які з часом випадають. За розміром ікла знаюча людина легко розпізнає вік і стать кабана. У самок і молодих самців це знаряддя оборони менше, а у старих самців ікла закручені і негострі.
Ще досить багато є цікавих фактів із життя дикого кабана, як і загалом лісу. Бережіть природу! Любіть ліс!
 
Пресслужба Вінницького ОУЛМГ